Очисні споруди (з очищення стічних вод)

Центральна станція аерації

Очищуючи стоки, Центральна станція аерації захищає промисловий Дніпропетровськ від екологічної катастрофи. Тому тут постійно провадяться роботи з нарощування потужностей і удосконалення технологій.

У 1979-1980 роках на ріці Сура здано в експлуатацію 1 і 2-й під комплекси продуктивністю 180 і 90 кубометрів на добу.

Для подачі стоків на ЦСА від балки Кам’янувата прокладений, певніше пробитий, у скелі самопливний каналізаційний колектор перерізом 9 м², довжиною 6 км і глибиною 110 м. Його добова пропускна здатність досягає одного мільйона кубометрів. З уведенням комплексу в експлуатацію всі стоки міста проходять через очисні споруди.

Однак, у міру того як зростали житлові масиви, виникла необхідність подальшого розширення ЦСА. Тому в 1989-1990 роках були введені додаткові потужності продуктивністю 30 тисяч кубометрів на добу. Таким чином, добова потужність ЦСА була доведена до 330 000 кубометрів.

Але сьогодні навіть цього замало. Тому невдовзі планується розширення Центральної станції аерації з метою збільшення продуктивності до 840 тисяч кубометрів на добу. Це особливо актуально у зв’язку з тим, що два комплекси очисних споруд – Лівобережна та Південна станції аерації – практично відробили свій ресурс та ще й опинилися в зоні житлової забудови і промислових підприємств, де немає вільних територій для розширення. У ході будівництва колекторів глибокого закладання стоки будуть поступово направлятись до ЦСА.

Лівобережна станція аерації

Перша черга Лівобережної станції аерації потужністю 12 тисяч кубометрів на добу була побудована в 1961 році.

У 1968 році за підтримкою заводу ім. Карла Лібкнехта введена до ладу друга черга потужністю 60 тисяч кубометрів на добу. Її проект розробляв Одеський інститут «Укргіпрокомунбуд».

Проект третьої черги підготувала Дніпропетровська філія інституту «ХаркомунНІІпроект». У ролі генпідрядника виступив трест «Дніпроважбуд».

У 1987 році став до ладу перший пусковий комплекс потужністю 28 тисяч кубометрів на добу.

Другий пусковий комплекс (25 тис. м³ на добу) введений у 1988 році.

Третій (47 тис. м³ на добу) – 2000 році.

Уперше в Дніпропетровську на ЛСА був збудований цех доочищення з гравійними фільтрами, а також механічний цех, де в комплексі очисних споруд була застосована технологія зневоднювання осаду на барабанних вакуум-фільтрах другої черги і центрифугах третьої черги.

Південна станція аерації

Південна станція аерації була введена в експлуатацію в 1968 році.

Замовником будівництва станції продуктивністю 45 тис. м³ на добу виступив шинний завод. Остаточні роботи здійснювало Київське пусконалагоджувальне управління.

Згідно з основним проектом станція призначалася для очищення стічних вод великих промислових підприємств південної частини міста, таких як шинний завод, «Полімермаш», завод газової апаратури, «Динамо» та ще дванадцяти підприємств.

Але у зв’язку з розростанням нових житлових масивів «12 квартал», «Верхній», «Тополя» та інших виникла необхідність в очищенні господарсько-побутових стічних вод. Тому в 1970 році Південна станція аерації була передана на баланс Міськводоканалу.

У 1990 році, за пропозицією головного інженера А.М. Алексєєнкова і за підтримкою працівників станції, були виконані роботи з автоматизації механічної очистки та відкачування осаду з піскоуловлювачів і контактних резервуарів, що значно поліпшило технологічні процеси.

Сьогодні колектив Південної станції аерації продовжує завзято працювати й оперативно вирішувати виробничі завдання.