Соціальна сфера підприємства

Профком

Документи з архіву канцелярії Катеринославського губернатора свідчать про створення профспілкових організацій водопровідників в останньому десятилітті ХІХ сторіччя. В архіві Санкт-Петербурга зберігається повідомлення до Департаменту поліції про страйк водопровідників з наміром приєднатися до страйкарів трубопрокатного й арматурного заводів та залізничників паровозного депо.

"Катеринославські губернські відомості" повідомляють, що профспілки вимагали скорочення робочого дня та скасування жорсткої системи штрафів.

Після поразки революції 1905-1907 років профспілки стали забороняти. Тому до 1917 року більшість з них діяли нелегально. І лише в червні 1917 року була створена Всесоюзна центральна рада професійних спілок.

У травні 1918 року був організований Союз муніципальних працівників. До нього ввійшли робітники та службовці муніципальних підприємств та установ, а також робітники комунальної сфери, які обслуговували водопровід, вуличне освітлення, каналізацію, асенізацію тощо.

У 1920 році Союз муніципальних працівників був перейменований у Союз працівників комунального господарства.

Організаційна структура профспілок змінювалася не тільки за вертикаллю, але й за горизонталлю. Це означало, що на підприємствах, крім завкомів, створювалися цехкоми і профгрупи дільниць та бригад. Членство в профспілках стало обов’язковим для всіх працюючих.

Велика Вітчизняна війна докорінно змінила життя профспілок. Комунальники брали активну участь у переведенні економіки на воєнні рейки, в евакуації підприємств і населення.

Після визволення Дніпропетровська від фашистських окупантів за відбудову міського господарства першими взялися профспілки комунальників.

На початку 1950-х років, коли промисловість в основному була відновлена, профспілки шукали нові шляхи нарощування виробничих потужностей і розбудови виробництва.

За підсумками роботи протягом 1957 року трест "Водоканал" завоював перше місце в республіканському змаганні з врученням Червоного Прапора ВЦРПС і Міністерства комунального господарства.

У другій половині 1950-х років профспілки почали створювати на підприємствах постійно діючі виробничі наради (ПДВН). Їхня роль в поліпшенні якості послуг та залученні трудящих до управління виробництвом.

У шістдесятих галузевий комітет профспілок комунальників приділяв велику увагу вдосконаленню систем заробітної плати і нормування, поліпшенню умов праці та побуту працівників водопровідно-каналізаційного господарства. У цей період набув актуальності соціальний напрямок розвитку колективів.

За пропозицією делегатів обласної профспілкової конференції на кооперативних засадах був побудований на Азовському морі дитячий оздоровчій табір ім. Комарова (240 місць). У 1969 році добудували двоповерховий спальний корпус у дитячому оздоровчому таборі ім. Терешкової на кошти профбюджету комунальників. У 1971 році почалася реконструкція табору "Орлятко" і підготовка будівництва табору "Комунарець", будівництві яких брали участь усі колективи комунальників, у тому числі й Управління водопровідно-каналізаційного господарства.

У середині 1970-х років профспілкова організація Міськводоканалу активно розвивала й удосконалювала змагання серед трудящих за успішне виконання виробничих планів і високу культуру виробництва. Її зусиллями була активована робота з розширення матеріальної бази для проведення фізкультурно-спортивних і культурно-масових заходів.

У 1979 році при профкомі почала працювати бібліотека, фонд якою становив тридцять тисяч книг. На той час підприємство мало два колективи художньої самодіяльності, футбольну команду, тут дів дитячий будинок культури на 25 червоних куточків. Трудящі брали участь у районних і міських змаганнях з легкої атлетики, а також у турнірах з шашок і шахів.

Для підвищення рівня профспілкових кадрів і активу проводилося професійне навчання. З ініціативи профспілкового комітету укладалися угоди щодо змагань колективу підприємства з колегами з Кривого Рогу і Запоріжжя.

Профком багато працював над узагальненням і поширенням передового виробничого досвіду, розвитком бригадної форми організації і стимулювання праці. Залучення всіх трудових колективів до виконання комплексних заходів щодо удосконалення організації виробництва, упровадження прогресивних форм господарювання й виховання трудящих покращило показники реалізації планів економічного і соціального розвитку трудових колективів. У ході змагань упорядкувалися території, поліпшувалися побутові і виробничі умови праці.

У 1980-х роках значна частина соцкультпобутових об’єктів будувалася на правах пайової участі трудових колективів підприємств галузевої профспілки. Саме у такий спосіб у 1986 році був заведений санаторій-профілакторій "Лісовий" на 187 місць. В його утриманні брали участь одночасно 55 підприємств галузі. Нині санаторій-профілакторій "Лісовий" має сучасну медичну базу, бювет мінеральної води і щорічно приймає на санаторно-профілактичне лікування понад 600 трудящих підприємства і членів їхніх родин, що дозволяє значно знизити захворюваність на підприємстві.

Під керівництвом профспілкового комітету знаходяться дві бази відпочинку – у Новоселівці та Кирилівці, де оздоровлюються  упродовж сезону майже 1 000 трудящих і членів їхніх родин, а також дитячий оздоровчий табір "Еврика" на 280 місць, що приймає на сезон понад 1 000 дітей трудящих КП "Дніпроводоканал" і підприємств галузевої профспілки.

Профспілковий комітет підприємства зміг залучити трудівників усіх структурних підрозділів до активної участі в підготовці й укладанні колективних договорів. Також профком є ініціатором удосконалення форми оплати праці і надання податкових пільг.

Цехові профспілкові комітети структурних підрозділів очолюють люди, різні за досвідом і віком, але серед них немає байдужих до потреб трудящих, що сприятливо впливає на соціально-психологічний мікроклімат у колективі КП "Дніпроводоканал" і сприяє успішному виконанню виробничих завдань.

Санаторій-профілакторій "Лісовий"

Санаторій-профілакторій "Лісовий" був побудований зусиллями трудящих житлово-комунальних підприємств області із залученням коштів Всесоюзної центральної ради професійних спілок. Поздоровниця почала працювати у листопаді 1986 року як підрозділ Дніпропетровського Міськводоканалу.

Розташований у зоні соснових і змішаних лісів санаторій-профілакторій став улюбленим місцем відпочинку не тільки працівників "Дніпроводоканалу" та їхніх родин, але й трудящих інших підприємств житлово-комунального господарства області. Щорічно тут відпочивають і лікуються не менше 600 осіб.

У "Лісовому" створені чудові умови для проведення кваліфікованого лікування. Медперсонал бази постійно удосконалює методику лікувально-профілактичних процедур, упроваджує нову медичну техніку й освоює сучасні технології.

Насамперед це – лазерна терапія, глинолікування, гомеопатія, голкорефлексотерапія. Поряд із цим повною мірою використовуються традиційні методи лікування:

  • ванни і душі;
  • електро-, світло- і магнітотерапія;
  • мануальний масаж і лікувальна фізкультура;
  • інгаляції і фітотерапія.

У 2003 році в "Лісовому" за підтримкою обкому профспілки працівників житлово-комунального господарства відкритий питний бювет з мінеральними водами "Моршинська" та "Миргородська".

Для відпочиваючих організоване дієтичне харчування з відповідними меню, що дозволяє задовольнити запити всіх категорій хворих.

Швидкому відновленню здоров’я і підтримці тонусу сприяє відпочинок у затишних двомісних номерах з усіма зручностями, прогулянки сосновим лісом і різноманітні культурні програми.

На базі санаторію-профілакторію створений госпрозрахунковий центр профілактичних оглядів і діагностики, де працівники КП "Дніпроводоканал"можуть одержати кваліфіковану консультацію окуліста, невропатолога, хірурга, гінеколога та інших фахівців, а також здати аналізи і пройти ЕКГ та флюорографію.

Персонал санаторію-профілакторію "Лісовий" – лікарі, медсестри, кухарі, офіціанти, працівники госпслужби – завжди привітно й з увагою ставиться до відпочиваючих, створюючи домашній затишок, комфорт і доброзичливу атмосферу.